неділя, 29 жовтня 2017 р.

ЮВІЛЕЙ РІДНОЇ ДОМІВКИ


          Є в нашому житті прекрасна традиція — святкувати ювілеї. Ювілеї бувають різні: великі й маленькі, радісні й сумні. Але це завжди підсумок прожитої частини життя. Сьогодні я хочу поговорити про незвичайний ювілей, а ювілей домівки поколінь. Про ювілей нашої рідної Верхньотокмацької школи. 1 вересня їй виповнилося 40 років.                                       Сорок років для школи – це гармонійне поєднання досвіду та молодості. Озираючись у 1977 рік  складно уявити, як на пустирі в центрі села постав новий навчальний заклад - Храм Знань.   І ось 27 жовтня в актовій залі школи зібралися представники всіх поколінь випускників рідної школи. Шкільний ювілей відмітили на славу. 


   Виступ першого директора школи - Вельчева А.С.

Представники першого 1978 року випуску


ПРЕЗЕНТАЦІЯ КЛАСУ

             Для того, щоб гості нашої школи змогли краще дізнатися про нашу шкільну родину, кожен клас приготував свою презентацію. Вона була представлена не де інде, а на дверях класних кімнат. Ось що з цього вийшло. 

МАЛЮНКИ НА АСФАЛЬТІ


              З нагоди святкування 40-річчя рідної школи було проведено конкурс малюнка на асфальті. Всі класні колективи прийняли активну участь. Не дивлячись на похмурий дощовий день, малюнки вийшли гарні та яскраві. 


 


четвер, 19 жовтня 2017 р.

Сьогодні на уроці

         
   Осінь – це дивовижна пора, яка радує яскравими фарбами і великою різноманітністю природних матеріалів, які любителі творчості часто використовують для створення прекрасних виробів. Дітям цікаво і корисно робити такі вироби. У процесі творчості у них розвивається уява, мислення, вони набувають нові навички. Тому ми, побувавши на екскурсії, назбирали шишок, а на уроці трудового навчання гарно попрацювали. 


ЕКСКУРСІЯ В ПРИРОДУ


Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній парк.Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шурхотить різнобарвний килим осені. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову.
А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі.Як хороше, як гарно навкруги! Спасибі тобі, осінь, за цю красу!




субота, 14 жовтня 2017 р.

ЗІ СВЯТОМ!

Всіх прихильників блогу та гостей вітаю з Днем захисника Вітчизни та з Днем Українського козацтва!