середа, 23 серпня 2017 р.

ЗІ СВЯТОМ!


Захмарене і гірке свято нас чекає,
Радіти треба, але радість душу не бере…
Зі святом… Дійсно, щиро всіх вітаю!
Нехай скоріше мир і спокій в дім прийде!
Хай повернуться швидше рідні наші хлопці,
Хай злагода й добробут будуть панувать,
Не хочу більше горя і смертей не хочу,
Хай зацвіте у нашім полі радість і життя!
Хай Незалежність стане справжнім Словом!
Хай волею і щастям сповниться вона,
За неї полягли відважні, мужнії герої,
За неї бореться тепер і рідная земля!
Зі святом… Дійсно, щиро всіх вітаю!
Хай сили вам додасть оцей серпневий день.
Лиш про одне прошу, молю, благаю,
Поставте свічку пам’яті за втрачених людей…
                                                                                 (Світлана Пазиченко)
                                       

неділя, 13 серпня 2017 р.

СТЕЖКАМИ РІДНОЇ КРАЇНИ (закінчення)

     

     На закінчення про нашу подорож хочеться розповісти про Львів, бо починався наш похід і закінчувався саме з цього чудового міста. Львів - місто, яке зачаровує з першого погляду. Кожна вуличка Львова наповнена стародавнім шармом, ароматами кави, духом романтики і архітектурною довершеністю. Кожен його елемент приховує цікаві історії та інтригуючі загадкові легенди. Львів - це культурна столияі України. Львів неповторний та незмінний. Львів - історія, що втілена у силуетах його архітектурних композицій. Це місто, яке "охороняють" кам'яні благородні леви та яке змусить Вас повірити в мрію. Загадковості Львова не має меж. 


субота, 12 серпня 2017 р.

СТЕЖКАМИ РІДНОЇ КРАЇНИ (продовження)

Кульмінацією нашого походу було підняття на гору Параска (Парашка). То ж сьогоднішня наша розмова буде саме про неї. Підйом був важкий і виснажливий. Підніматися доводилося по крутому схилу . А якщо ще взяти до уваги те, що перед цим пройшов дощ, то схил був ще й слизьким. Та  це було варте того. Піднявшись на вершину, ми побачили неземну красу. На всі боки,  куди сягало око,  можна було побачити бескиди. І  в такі хвилини  здається, що для більшої насолоди більшого й не треба. 

четвер, 10 серпня 2017 р.

СТЕЖКАМИ РІДНОЇ КРАЇНИ (продовження)


             Цього разу мова піде про водоспад Гуркало. До нього ми дісталися на восьмий день нашої подорожі. Біля нього ми вирішили зробити перепочинок. Бо це чудове місце для посвяти новачків у туристи. Водоспад Гуркало розташований на Великій Річці (притоці Стрия), на території Національного природного парку «Сколівські Бескиди», на відстані 4 км на південний захід від центру села, на висоті 570 м над рівнем моря. Висота падіння води — близько 5 м. Складається з одного каскаду, розділеного скельним виступом на два потоки, один з яких значно повноводніший від іншого. У посушливі пори менший струмінь майже зникає, а от під час паводків та повіней водоспад повністю відповідає своїй назві - вода, яка біжить зі схилів хребта Парашки, з гуркотом спадає у водобійний котел близько 10 м у діаметрі, глибина якого сягає майже 2 м. Влітку у ньому можна купатися, хоча вода досить холодна. Поблизу водоспаду є кілька галявин, де є місце для намету і ночівлі. Вище за течією річки є перекати, які місцеве населення вважає за окремий водоспад і називає Малим Гуркалом. Вздовж річки пролягає пішохідний маршрут на гору Парашка.

 Біля Гуркало


Малий Гуркало















Біля малого Гуркало 

середа, 9 серпня 2017 р.

СТЕЖКАМИ РІДНОЇ КРАЇНИ (продовження)

                Сьогодні мова піде про четвертий день нашої подорожі. Цього разу ми побували на Кам'янецькому водоспаді.   За кілька кілометрів від села Дубина тече лісом річка Кам’янка, плине вимитим у гірській породі руслом із мальовничим водоспадом – дивовижною пам’яткою природи, яка захоплює і зачаровує своєю красою. Вище по руслу трапляються ще декілька водоспадів, але цей – найкрасивіший. Тут вода широкою завісою спадає з шестиметрової висоти на кам’яні брили, що в хаотичному безладді нагромадились внизу. Це місце користується великою популярністю серед краєзнавців і туристів, в літню спеку вода тут прохолодна і, якщо скупатися, надає неповторної бадьорості та наповнює тіло енергією.

вівторок, 8 серпня 2017 р.

СТЕЖКАМИ РІДНОЇ КРАЇНИ (продовження)

             Сьогодні мова піде про гору, яка називається Лопатою. Її ми підкорили на третій день нашої подорожі.

Гора Лопата – вершина в Сколівських Бескидах абсолютною висотою 1211 м.  Гора є частиною хребта Зелем’янка, що знаходиться за 8 кілометрів на південь від міста Сколе (в протилежну сторону від хребта Парашки). На південному схилі вершини знаходиться витік потоку Озірний, що впадає в річку Зелем'янка.  З іншого боку гори Лопата (північно-східного) бере витік Павлів потік, котрий біля м. Сколе впадає в річку Опір. Поруч з потоком Павлів є туристична стежка, початок якого знаходиться біля його гирла (поруч з мостом через річку Опір).

понеділок, 7 серпня 2017 р.

СТЕЖКАМИ РІДНОЇ КРАЇНИ (продовження)

          Продовжуючи розповідь про нашу подорож, хочеться розповісти про цікаву екскурсію до містечка-фортеці ТУСТАНЬ.

 ІСТОРИЧНА ДОВІДКА. Наскельна дерев’яна фортеця Тустань знаходиться поблизу села Урич (Сколівський район, Львівська обл.), та розташована на скелях-пісковиках, висотою 85 метрів. До комплексу входять: Камінь, Гострий Камінь, Мала Скеля, Жолоб (Орел). Виникла оборонна споруда в ІХ столітті, як митний та оборонний пункт, заснований племенами Білих Хорватів. Укріплення контролювало Великий шовковий торговельний шлях з Китаю в Португалію та Соляний шлях, що проходив з Галичини в країни центральної Європи. За часів княжої доби фортеця була прикордонним центром та митницею на кордоні Галицько-Волинського князівства та Угорщиною. Протягом ІХ-ХІІІ століть укріплення 5 разів перебудовувалося. В період 5-ї забудови (доба Галицько-Волинського князівства) фортеця піднялася на 5 поверхів. В 1340 році Тустань була захоплена польським військом короля Яна Казимира. В 1539 році фортеця переходить, за дарчою грамотою корони Польської, до М. Бліцинського. В цей час укріплення перебуває у занедбаному стані. Про існування фортеці Тустань в XVI столітті свідчить остання писемна згадка датована 1565 роком в Люстрації Дрогобицької соляної жупи. На скельній групі Камінь і нині збереглися близько 4 000 пазів і отворів, зроблених у скелі. Крім того, залишились рештки рукотворного муру, печери, підскельні коридори, криничка і дві стави-цистерни для води. На їхній основі здійснено графічну реконструкцію п’яти поверхового оборонного та митного пункту міста-фортеці Тустань ІХ—ХІІІ ст. З 1979 року урицькі скелі досліджував археолог Микола Бандрівський, науковий співробітник Інституту українознавства НАН України ім. І. Крип'якевича. Тустань є унікальною пам'яткою давньоруської архітектури домонгольського періоду. В 1994році Постановою Кабінету Міністрів України створено Державний історико-культурний заповідник "Тустань". В 2005 році створено окрему дирекцію ДКЗ "Тустань" підпорядковану Управлінню охорони культурної спадщини Львівської облдержадміністрації.



неділя, 6 серпня 2017 р.

СТЕЖКАМИ РІДНОЇ КРАЇНИ

      Літо - дивовижна пора. Хтось їде відпочивати на море, хтось в гості до дідуся й бабусі, хтось - в дитячий табір чи санаторій. А ось члени туристичного клубу "СКІФ" здійснили незабутню подорож в Карпати. Цього разу вони пройшли стежками Сколівських Бескидів. 



 ІСТОРИЧНА ДОВІДКА      Карпати - велика й складна гірська екологічна система, яка впливає на формування клімату значної території як нашої країни, так і континенту в цілому. У Карпатах зосереджено більше половини видів флори і фауни України, а лісові та водні ресурси цього краю здавна визначають розвиток багатьох галузей народного господарства нашої держави.

Невеликий район у північно-східній частині території Українських Карпат носить назву "Сколівські Бескиди". Своєрідна геоморфологічна будова цього регіону Східних Карпат, складна гідрологічна система, м'який клімат сформували тут унікальні рослинні угруповання. Багатство флори та фауни, без сумніву, перетворює цей куточок Карпат в резерват самобутньої природи, яка зазнає дедалі більшого антропогенного впливу.       
   

Національний природний парк «Сколівські Бескиди» охоплює більшу частину Сколівського району та деякі ділянки сусідніх районів (Дрогобицький та Турківський) Львівської області. Загальна площа заповідної зони становить 35684 га. Парк створений 1 лютого 1999 року з метою збереження, відтворення і раціонального використання ландшафтів західної частини українських Карпат з типовими та унікальними природними комплексами, що мають важливе природоохоронне, екологічне, естетичне, освітнє та рекреаційне значення.

Національний природний парк «Сколівські Бескиди» є одним із найкращих місць для відпочинку на території України, недалеко від парку знаходяться відомі українські курорти Східниця, Сколе, Славське. Парк розташований у долинах річок Стрий та Опір, і є гарна можливість для водного туризму. У той же час, розвивається і гірськолижний туризм.