Всі ми з нетерпінням чекаємо новорічне свято. І дуже хочеться, щоб все цього дня було найкраще - і погода, і настрій, і подарунки. Кожному знайомі з дитинства радісні передноворічні хвилювання: коли лісова гостя, що її сповитою ледве затягли у двері, стане серед кімнати, розправить свої пухнасті колючі віти і дихне смолистими пахощами свіжої хвої. Та минають свята... Дерева, які ще вчора вабили око, сьогодні стають непотребом і їх викидають на смітник.
ЗВЕРНЕННЯ ЯЛИНОК ДО ЛЮДЕЙ
Не спилюй мене, мені боляче! Я боюсь новорічних свят. Я вся тремчу. Невже і мене зрубають, як моїх сусідів? Почекайте! Я стану вам у нагоді! Наповню ліс свіжим ароматом. Я закрию вас влітку від сонця своїми пухнастими гілками, а взимку подарую ліки від нежиті. Я така беззахисна. Люди, не зрубуйте мене, будь ласка!
Щоб ялинок не рубати,
Треба штучні купувати.
Можна гілочку зірвати
Та гарнесенько прибрати.
І тоді такі ялинки
Будуть також веселинки.
Немає коментарів:
Дописати коментар