День Святого Миколая: традиції, які не всі знають

    

Українські традиції не обмежуються подарунками дітям. Дізнайся більше про те, як зустрічали Миколу наші прабабусі і прадідусі, коли були малюками.                                                     19 грудня всі православні християни світу відзначають свято Миколая Чудотворця. Це свято дійшло до нас з часів Київської Русі, в ХІ столітті його ввів князь Всеволод Ярославович. З тих пір з приходом Миколипочинався час підготовки до Різдва і Нового року, яке ми проводимо в вечорницях, ворожіннях, сватаннях і очікуванні дива.  

МИКОЛАЙ ІДЕ, ПОДАРУНКИ РОЗДАЄ

В нашій школі існує чимало традицій. Одна з них - святкування до дня Святого Миколи. Кожного року п'ятикласники запрошують на чарівне дійство учнів початкових класів. Цей рік не став винятком.                                                                                                                    Весело було на святі. Учні дізналися звідки походить це свято. Лунали пісні, смішинки. І звісно ж не обійшлося без подарунків.                                                                                                                 

 

КОНКУРС

       Школа - це не тільки навчання, а й участь у різноманітних конкурсах. 

      Напередодні  новорічних свят в нашій школі проводиться конкурс малюнків  на класних дошках "Новорічне диво". Першачки залюбки прийняли в ньому участь. Ось що в них вийшло:

 

СВЯТО НАБЛИЖАЄТЬСЯ

        Незабаром Новий рік. Дітлахи з нетерпінням чекають це чудове свято. Вони залюбки готують різноманітні новорічні поробки.
       Ось сніжинка-веселинка
 

 А це символ 2016 року

 

ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ

Був час коли навіть згадка про нечуваний в історії людства голодомор на Україні оголошувалася злісним наклепом на радянську дійсність. Та сьогодні ми уже знаємо: голодомор був наперед спланований, штучно створений. Це був геноцид. Вбивали цілий народ. Народ, який ніколи нікого не гнобив, зроду-віку займався хліборобством, мав лагідну душу, найзадушевнішу в світі пісню. Це був найстрашніший злочин Сталіна і його найближчих опричників, сотень тисяч їхніх яничарів на місцях. Безпосередньою реквізицією зерна та інших продуктів займалися спеціальні уповноважені, комітети незаможників, “буксирні” бригади та інші “активісти”. Під виглядом боротьби з куркульством вони довели селян до відчаю. Реквізиторські групи нишпорили по селах і забирали останні жмені зерна. Люди або вмирали з голоду або накладали на себе руки. Траплялися непоодинокі факти людоїдства. За короткий час Україна вкрилася суцільними могилами. Ця страхітлива за своїми намірами й масштабами акція більшовизму – вікова трагедія української нації. Про неї повинен знати весь світ, нинішні і прийдешні покоління. Кожного року в листопаді з цією метою в нашій школі проводиться День пам'яті жертв тих страшних днів. Цей рік не став винятком.

Ознайомлення з навколишнім світом

           Осінь завжди зачаровує серце людини незбагненністю кольорів і відтінків а ще дивовижною неповторністю краси природи. Кожен день не схожий на попередній. Він дивує, дарує нові кольори і форми, тривожить сумними звуками і подіями, бо кожного дня відбуваються зміни. То небо синє-синє, безмежне і бездонне, то пливуть по ньому дивні хмарки, то стало воно сірим і сумним, задощило густим дощиком, все втратило свої кольори, то знову засміялося сонце з висоти, розфарбувало дивосвіт і зігріло все довкола, ніби літо повернулося... Заблищать павутинки бабиного літа і натягнуться між гіллям, мов срібні струни, а вітер зачепить їх і зазвучить чарівна симфонія осені. А піднімеш голову вгору, там пташки летять у вирій і сумно стає на душі. А за ними вслід злітає жовте, червоне, багряне, руде листячко, воно танцює в парі з вітром, тільки не судилося йому довго літати... Опускається на землю, лягає, ще пошумить під ногами, закінчить свою останню пісню і... Осінь приходить... Тривожно і сумно, щемливо і якось незбагненно дивно. Чому? А хто знає? Прощатись завжди сумно і з красою навколишнього світу прощатися також шкода. Тому й сумно, тривожно і щемливо. Але в школі дітворі ніколи сумувати. Вони залюбки опановують премудрості науки. А особливо полюбляють екскурсії в природу.

ЗІ СВЯТОМ!

        Друзі! Вітаю усіх вас зі святом української мови та писемності. Любіть, поважайте та вдосконалюйте нашу мову, адже мова, як і Україна, — у нашому серці, і починається вона з кожного з нас.                                             9 листопада, в день вшанування пам'яті Нестора-літописця ми святкуємо День української писемності та мови.                                                                                             Мелодійна, ніжна, солов’їна — не вистачить слів, щоб описати нашу рідну українську мову. Сьогодні нею розмовляють близько 45 мільйонів людей, і вона входить до другого десятка найпоширеніших мов світу. Українська мова — державна мова України. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами нашої держави: у Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах.                                                    Тож давайте оберігати, плекати та звеличувати українську мову. Адже, як сказав великий український вчений, мовознавець Іван Огієнко: «Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб».