Село моє, для мене ти єдине...

            Осінь. Зібраний урожай вже лежить у коморах. Можна і відпочити. Тому з нагоди 75-ї річниці визволення сіл Верхній Токмак та Нижній Токмак від нацистських загарбників, місцеві жителі святкують День села. Протягом дня можна було подивитися циркову виставу столичних артистів, концерт, підготовлений місцевими аматорами сцени, прийняти участь у святковому ярмарку, іграх та конкурсах. Учасники гуртка "Творча майстерня" (Миронович Саша, Ткаченко Ліза та Синяк Оленка) дітлахам робили аквагрим.  На обід всі бажаючі поласували смачнющим обідом, який приготували місцеві куховарочки. З гарним настроєм всі вертались додому, щоб наступного року зустрітися знову на тому ж місці в той же час. Школярі та працівники школи прийняли активну участь у проведенні цього чудового свята, яке організувала в.о. старости Верхньотокмацького старостинського округу Лисота  Г.І., а головним спонсором виступив директор ПСП Агрофірми "Росія" Корпан В.А.

                                            

Діти малюють мир

           Для декого мир – це повсякденна реальність. На вулицях спокійно, діти ходять до школи, а будинкам не загрожують ворожі снаряди. Проте для дуже багатьох людей у сучасному світі мир – це лише мрія. Ці люди постійно живуть в страху та атмосфері нестабільності, для них кожен день – може стати останнім. Саме для них і існує День миру.
            І сьогодні в усьому світі люди відзначають День миру. Цей день відзначається як день глобального припинення вогню і відмовлення від насильства. Генеральна Асамблея ООН 25 років тому запропонувала всім державам і народам дотримуватися воєнних дій протягом цього дня. 
           А що  цього дня можуть зробити діти? Наші школярі вирішили провести конкурс малюнка на асфальті. 

Це потрібно не мертвим, це потрібно живим.

          В історії кожного народу є такі пам'ятні дати, які навічно вкарбовані в народну душу. Для жителів нашого села однією з таких дат є 17 вересня - день визволення сіл Верхній Токмак та Нижній Токмак від німецько-фашистських загарбників. Кожного року ми збираємося біля меморіалу загиблих воїнів, які віддали своє життя і навічно спочили в нашій верхньотокмацькій землі, щоб віддати їм данину пам'яті та покласти квіти  на їх могилу. Сьогоднішній день не став винятком. 

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, КРАЇНО!!!

ЗІ СВЯТОМ!

ЗІ СВЯТОМ!

СВЯТО ОСТАННЬОГО ДЗВОНИКА

          Сьогодні всі тільки й говорять про Останній дзвоник. У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас це чудове свято.

Останній дзвоник – це чудова шкільна традиція, тепле родинне свято, яке не можна нічим замінити. Цього свята немає в жодному календарі. Воно буває лише раз у житті кожної людини, кожного з нас.

Для більшої частини учнів це просто оповіщення про прихід шкільних канікул. Майже всі, кому йти в школу в другій, третій чи якийсь інший клас, радіють цьому довгоочікуваному дня. Три місяці свободи від строгого розпорядку дня, ранніх пробуджень, підручників і контрольних. На три довгих місяці можна забути про парти, вчителів і зубріння.

Хтось відправиться подорожувати, хтось проведе літо в таборі, а хтось залишиться вдома, але все одно вільним, як травневий вітер. Можна займатися улюбленими справами, не думаючи про час.

Але для деяких закінчення шкільного року пов'язане не тільки з радістю, але і з побоюванням, легким смутком, надіями … Для тих, хто цього року закінчує школу, останній дзвоник є відліком початку найбільшої зміни в житті. Вони начебто і не зовсім дорослі ще, але вже й не діти. Попереду ще море тривоги у вигляді випускних та вступних іспитів. Тож бажаємо всім випускникам здійснення всіх мрій та сподівань.