ЗВІДКИ ПОХОДЯТЬ НАЗВИ ЗИМОВИХ МІСЯЦІВ
Місяць – одиниця
часу, використовувана в календарях, яка приблизно дорівнює періоду обертання
Місяця навколо Землі. Традиційна концепція пов'язана з циклом фаз Місяця; такі
місяці називаються синодичний місяць і приблизно рівні 29,53 дня.
Чи знаєте ви звідки
походять назви місяців в Україні? Адже Росія та більшість країн світу
використовують назви Юліанського календаря....
То ж почнемо.
ГРУДЕНЬ
Грудень - замерзає грудками земля, йдуть морози полями і лісами, та
шерхнуть льодами річки і озера.
22 грудня приходить зимове сонцестояння - коли найдовша зимова ніч
протистоїть найкоротшому в рокові дню. Але з цього дня Сонце повертає на літо,
хоча попереду ще так багато зими...
В грудні - багато християнських свят: 4 грудня - Введення в храм Божий Діви
Марії або Третя Пречиста, 13 грудня - день апостола Андрія, 22-го - святої
Анни, матері Пречистої Богородиці. А 19 грудня - свято Миколая, чудес якого
чекають у кожній родині, особливо діти.
... Європейська назва місяця – «декамбр», російська –«декабрь». Походять
вони від латинського «дека», що означає «десять»; був колись цей місяць десятим
у старому календарі, за яким Новий рік розпочинався 1 березня.
Його найбільше шанує сувора Баба-Зима: не лише доручила найвище місце на
зимовому троні, а й вручила посох, ударами якого грудень може заморозити все,
що йому заманеться. В день зимового Сонцестояння приходить Різдво молодого
Божича-Сонця, і на це свято заявляються Баба-Зима, Дід Мороз, там же вони
зустрічаються з Колядою. А в грудневу Новорічну ніч люди мають змогу подякувати
Небу за блага минулого року та попросити щастя і нових благу році наступному.
СІЧЕНЬ
Січень - перший місяць календарного року. Назва його походить від слова
«сікти»: мороз у цей період січе, і люди сікли ліс, готуючи ділянки під нові
поля.
Одна з його давніх назв – «тріскун», бо тріщало все від січневих морозів...
Для християн православного віросповідування - це місяць Різдва Христового і
Хрещення Господнього.
Європейська назва місяця – «януарій», російська –«январь»— походять від
імені античного божества Януса, котрий піклувався початком і кінцем усякої
справи, завершував старе і розпочинав нове. А січень-январь розпочинає рік...
А ще - «Сніжень», «Сніговик». І вважали наші предки, що немає кращого
місяця від нього, бо, якщо «січень сніжний та холодний, то рік буде
хлібородний», або - «якщо в січні холодно, то цілий рік буде не голодно». Щоби
це справдилось, треба догодити сердитій Бабі-Зимі, котра господарює на землі в
січневу пору, - а їй до вподоби Різдвяні колядки та Новорічні щедрівки. Від
таких святкових співів її холодне серце тепліє і вона пом'якшує свій крижаний
тиск на людські домівки, на озимину, на ліси і води, -січневі морози стають не
такими жорстокими і Старий рік передає владу Новому без войовничого
протистояння.
ЛЮТИЙ
Лютий - таку назву цьому місяцю дали люті морози, які сковують землю і
води. І лютують у цей час голодні дикі звірі... Називали ще його «крутнем», бо
крутила віхола над селами і полями. І «громником» та «зимобором», бо могли
прийти перші громи, адже на 15 лютого припадає Стрітення, коли зима
зустрічається з літом, а холод зазнає перших ударів тепла, від чого і
трапляється громовиця.
... Європейська або російська його назва – «фехраль» «февраль» - походить від латинського слова «фебруаріус», що
означає «очищення», бо саме в цьому місяці древні римляни здійснювали обряд
очищення, який був необхідним з огляду на те, що завершувався календарний
рік-це був останній місяць року за старим календарем. А в Новий рік треба було
вступати «очищеним», без старих «нашарувань».
Це місяць особливий: в лютневі дні Баба-Зима зустрічається з Весною і
свариться-скаженіє, бо аж надто не хочеться їй втрачати своєї морозно-льодової
влади над землею і водами. Вона то сніжить, то хурделить, то тріщить морозами,
щоб показати, що є ще в неї сили; одночасно, котрогось дня може допустити
потепління і відлигу, щоб приспати пильність Весни і зненацька знову вдарити
морозами. Однак, незважаючи на всі її потуги, Бабі-Зимі після Стрітення вже не
воскреснути, бо Сонце йде до Святого Воскресіння.
Немає коментарів:
Дописати коментар