В народі говорять: "Зима прийшла і
празничків привела". І дійсно: взимку майже щодня – свято.
Зимові свята починаються 4 грудня зі
свята Введення
в храм Пресвятої Богородиці, «коли вводиться літо у зиму». Цей
день віщує, яким буде наступний рік: урожайним чи ні, посушливим чи дощовим. З
цього дня у хліборобському розумінні починає спочивати земля,
яку не можна копати лопатою аж до Благовіщення
(7 квітня). Обряди зимового циклу пов'язані не тільки з періодом очікування
весни як часу сівби, а й з давніми міфами про народження Всесвіту.
Зимовий цикл народної календарної
обрядовості українців починається з Коляди, що відзначається напередодні Різдва
(24 грудня ст. ст.) і закінчується Водохрещею (5 січня). Цей період
називається зимовими святками, або Дванадцятиденним; християнізований же цикл
продовжується до 24 лютого — свята Обрітення глави Іоанна Хрестителя. Загалом
зимовий цикл включає такі свята: Коляду (або Свят-вечір); Свято народження
сонця (або Різдво Христове, 25 грудня); Новий рік (Маланки або св. Василія
Великого), Водохрещу (або Богоявлення), Стрітення (1 лютого) та Обрітення.
Вечір напередодні Різдва
(Коляда, Свят-вечір) називався ще багатою кутею. До нього ретельно готувалися:
розтоплювали піч 12 полінами, що висушувалися 12 днів, пекли й варили 12
ритуальних страв, головні з яких — різдвяна кутя та узвар. Під вечір до хати
вносили дідуха — обжинкового снопа. Вважалося, що він, як і всі інші хатні
речі, набуває чудодійної сили і приносить щастя та успішну працю. По вечері
дітей виряджали до родичів і близьких з дарунками й кутею, аби поминути душі
померлих.
"РОЗШИФРОВУЄМО" СТІЛ НА СВЯТ-ВЕЧІР
На Свят-Вечір в Україні готують 12 пісних страв Кожна з 12
страв та деякі продукти, які входять до неї, мають глибоке символічне значення,
а не просту традиційність.
КУТЯ (найголовніша страва на столі, з неї починають трапезу)
символізує єднання з Богом і світом померлих. Тому її залишають на ніч для душ
усопших, не прибирають зі столу.
МАК, який додають до куті, символізує мучеництво Ісуса
Христа.
МЕД — символ
чистоти, надії, оптимізму, солодкого Божого Слова. КОРАЧУН (кругла
буханка хліба, інколи домашньої випічки, калач) символізує смерть і
воскресіння.
ГОРОХ, КВАСОЛЯ —
символ християнського життя у "домашній", "сімейній
церкві", символ єдності роду.
КАПУСНЯК — символ
єдності навколо однієї основи — Христа-Бога. БОРЩ нагадує про дітей, убитих у
Вифлеємську ніч за наказом Ірода. ГОЛУБЦІ - символ голуба, який уособлює мир.
РИБА — знак
християн, один із символів Ісуса Христа. У перших літерах грецького слова
"риба" зашифровані слова "Ісус Христос",
"Спаситель", "Син Божий".
ВАРЕНИКИ — достаток,
ситність.
ГРИБИ — дві природи Ісуса Христа: божественна
(шапка) і земна (корінець).
ПАМПУШКИ — щастя,
здоров'я, як і вареники — достаток.
УЗВАР — життя
людини, дароване Богом.
ЧАСНИК — очищення
від гріхів. Також символізує здоров'я. Його кладуть на чотири кутки столу, а
потім споживають, щоб зуби не боліли.
Немає коментарів:
Дописати коментар