З часів печерних, що зайшли за хмари,
З часів нових, що хмарами встають,
Вожді вчиняють між собою чвари,
Народи ж кров невинну щедро ллють.
Та є війна, коли тебе у вбивці
Записують і є свята війна,
Коли стоїш за матір край криниці,
За рідний край, що нас в народ єдна.
Знов між могил гуляє мирне жито,
Але тривога грозяно встає:
Якщо ж про них і пам’ять буде вбито,
Вона колись за зраду нас уб’є.
Леонід Горлач
Немає коментарів:
Дописати коментар