СТЕЖКАМИ РІДНОЇ КРАЇНИ (продовження)
Кульмінацією нашого походу було підняття на гору Параска (Парашка). То ж сьогоднішня наша розмова буде саме про неї. Підйом був важкий і виснажливий. Підніматися доводилося по крутому схилу . А якщо ще взяти до уваги те, що перед цим пройшов дощ, то схил був ще й слизьким. Та це було варте того. Піднявшись на вершину, ми побачили неземну красу. На всі боки, куди сягало око, можна було побачити бескиди. І в такі хвилини здається, що для більшої насолоди більшого й не треба.
Висота 1268,5 м над рівнем
моря (за іншими даними — 1271 м). Розташована на відстані 8 км на
північний захід від м. Сколе Львівської області.
На схилі гори встановлений пам'ятний камінь, на вершині — хрест.
За легендою гора названа на
честь Параски — дочки (згідно з іншими версіями — жінки) князя
Святослава Володимировича, сина Володимира Великого,
яка була вбита на цій горі дружинниками Святополка Окаянногов 1015 році. Цій події
передувала битва між Святославом та Святополком біля міста Сколе.
Немає коментарів:
Дописати коментар